Горілка Фруктова
ГОРІЛКА “ПШЕНИЧНА”
ВІСКІ
Віскі — це один із найвідоміших алкогольних напоїв у світі, який має багату історію, культуру та різноманіття видів. Він отримується шляхом перегонки збродженого зернового сусла, а потім витримується в дубових бочках, що надає йому унікальний аромат і смак. Давайте заглибимося в історію віскі, розглянемо основні його види, а також дізнаємося, як правильно насолоджуватися цим благородним напоєм.
Історія Віскі
Віскі має давню історію, що сягає корінням у середньовіччя. Перші згадки про цей напій з'явилися у 1400-х роках у Шотландії та Ірландії, де монахи займалися дистиляцією алкогольних напоїв для медичних цілей. Віскі швидко набуло популярності серед населення, і вже у XVI столітті стало важливою частиною культури цих країн.
Назва "віскі" походить від кельтського слова "uisce beatha", що означає "вода життя". Згодом це словосполучення перетворилося на "уски", а потім на "віскі". Віскі стало особливо популярним у XVIII столітті, коли його виробництво почало зростати, а методи дистиляції та витримки покращилися.
Види Віскі
Існує кілька основних видів віскі, кожен з яких має свої унікальні характеристики, що залежать від регіону виробництва, інгредієнтів та технології виготовлення.
Шотландське віскі (Scotch Whisky)
Шотландське віскі вважається одним із найвідоміших у світі. Воно виробляється виключно в Шотландії та поділяється на дві основні категорії: солодові (malt) та зернові (grain) віскі. Солодове віскі виготовляється з ячмінного солоду, тоді як зернове може включати різні злаки. Віскі повинно витримуватися в дубових бочках не менше трьох років, щоб мати право називатися "скотчем".
Ірландське віскі (Irish Whiskey)
Ірландське віскі також має давню традицію, але відрізняється більш м'яким і легким смаком порівняно з шотландським. Це пояснюється тим, що ірландське віскі зазвичай піддається потрійній дистиляції, тоді як шотландське — подвійній. Віскі з Ірландії також витримується в дубових бочках щонайменше три роки.
Американське віскі
До американських віскі належать різні види, серед яких найвідоміші — бурбон і теннессі віскі. Бурбон виготовляється в основному з кукурудзи (не менше 51%), що надає йому солодкуватий смак. Теннессі віскі, зокрема Jack Daniel’s, додатково фільтрується через деревне вугілля, що надає йому м'який і унікальний смак.
Канадське віскі
Канадське віскі відоме своєю м'якістю та легкістю. Воно зазвичай виготовляється з комбінації різних зернових культур і витримується в бочках не менше трьох років. Багато канадських віскі мають додаткові аромати, що робить їх дуже популярними для коктейлів.
Японське віскі
Японське віскі набуло великої популярності у світі завдяки своїй витонченості та унікальному підходу до виробництва. Воно значно схоже на шотландське віскі, але японські виробники часто експериментують з бочками з різних видів деревини, що додає нові смакові нюанси.
Виробництво Віскі
Процес виробництва віскі можна умовно поділити на кілька етапів: солодження, ферментація, дистиляція та витримка.
Солодження: Цей етап включає замочування зерна (часто ячменю) у воді, щоб воно почало проростати, після чого його висушують, зазвичай з використанням торфу для надання особливого аромату.
Ферментація: Солод змішується з водою, утворюючи сусло, яке потім піддається ферментації за допомогою дріжджів, що перетворюють цукри на алкоголь.
Дистиляція: Ферментована рідина переганяється, зазвичай двічі або тричі, для підвищення міцності напою та видалення небажаних компонентів.
Витримка: Перегнаний алкоголь заливається у дубові бочки, де він витримується протягом кількох років. Витримка в бочках надає віскі його характерного смаку, кольору та аромату.
Мистецтво Споживання Віскі
Насолоджуватися віскі можна різними способами, але деякі поради допоможуть максимально оцінити смак і аромат цього напою.
Вибір склянки: Для споживання віскі найкраще підходять склянки типу «tumbler» або спеціальні келихи «Glencairn», які дозволяють краще відчути аромат напою.
Спосіб подачі: Віскі можна пити в чистому вигляді, з льодом або розведеним водою. Розведення водою відкриває ароматичні нотки напою, тоді як лід може приглушити деякі аромати, але додати свіжості.
Температура: Оптимальна температура для споживання віскі — кімнатна, оскільки надмірне охолодження може приглушити смакові відчуття.
Дегустація: Щоб повністю насолодитися віскі, слід звернути увагу на три основні етапи дегустації: колір, аромат та смак. Оцініть колір віскі у склянці, відчуйте його аромат, обертаючи склянку, і лише потім зробіть невеликий ковток, щоб оцінити смак.
Цікаві Факти про Віскі
Дубові бочки: Дубові бочки, у яких витримується віскі, мають значний вплив на його смак і аромат. Час витримки, тип дуба, а також попередній вміст бочок (наприклад, портвейн, херес чи бурбон) можуть суттєво змінити смаковий профіль віскі.
Вік не завжди означає якість: Хоча багато людей вважають, що чим старше віскі, тим краще, це не завжди так. Важливо враховувати баланс між витримкою та смаком; деякі віскі найкращі на певній стадії витримки.
Крафтові виробники: Сьогодні зростає популярність крафтових віскі, які виготовляються малими партіями з використанням унікальних методів та інгредієнтів. Це дозволяє створювати неповторні смакові профілі та експериментувати з новими підходами.
Інвестиції у віскі: Колекціонування та інвестування у віскі стає дедалі популярнішим. Деякі види рідкісного віскі продаються на аукціонах за сотні тисяч доларів, і їхня вартість продовжує зростати з часом.
КОНЬЯК “МОЛДОВА”
Коньяк "Молдова" — це високоякісний спиртний напій, вироблений в Молдові, країні з давніми виноробними традиціями. Молдовський коньяк вирізняється своїм м’яким смаком, насиченим ароматом і багатим післясмаком, що робить його популярним серед шанувальників цього благородного напою. Давайте розглянемо, що робить коньяк "Молдова" особливим, його історію, виробництво, смакові характеристики та культуру споживання.
Історія Коньяку в Молдові
Молдова має довгу історію виноробства, яка налічує понад 5000 років. Виробництво коньяку в Молдові почало активно розвиватися в кінці XIX — на початку XX століття. Молдовські майстри переймали французькі технології дистиляції виноградних спиртів та витримки їх у дубових бочках, що стало основою для створення коньяку, який зміг гідно конкурувати на світовому ринку.
У радянські часи молдовський коньяк став одним із символів якості, і його активно експортували до різних країн світу. Бренд "Молдова" зокрема здобув популярність за межами країни завдяки своєму стабільному високому рівню якості та автентичному смаку.
Виробництво Коньяку "Молдова"
Процес виробництва молдовського коньяку "Молдова" передбачає кілька етапів, кожен з яких впливає на кінцевий продукт.
Вибір Сировини: Для виготовлення коньяку використовуються виключно місцеві сорти винограду, які мають високий вміст цукру та кислинки. Найпоширенішими сортами є Аліготе, Ркацителі та Фетяска, які відзначаються багатим ароматичним профілем.
Виноробство: Виноград збирається вручну, після чого його піддають пресуванню для отримання соку. Сік ферментується за допомогою природних дріжджів, що дозволяє зберегти максимальну кількість ароматичних сполук.
Дистиляція: Після ферментації виноградний спирт піддається подвійній дистиляції у мідних кубах, що дозволяє очистити напій від небажаних домішок та зберегти аромати винограду. Отриманий спирт має високий градус та яскравий аромат.
Витримка: Найважливіший етап у створенні коньяку — витримка в дубових бочках. Для коньяку "Молдова" використовуються бочки з місцевого та імпортного дубу, що надає напою характерний колір, аромат ванілі, спецій та дубу. Витримка триває від 3 до 30 років, в залежності від сорту та класу коньяку.
Купажування: Після витримки майстри купажу змішують різні спирти, щоб отримати ідеальний баланс смаку та аромату. Кожен коньяк має свій унікальний рецепт купажування, який ретельно охороняється виробниками.
Смакові Характеристики
Коньяк "Молдова" має багатий смаковий профіль з виразними нотами фруктів, квітів, дубу та спецій. Він вирізняється м'яким і гармонійним смаком з теплим післясмаком. Залежно від витримки та купажу, коньяк може мати різні нюанси:
- Молоді коньяки (3-5 років витримки) зазвичай мають легкі фруктові аромати з нотами яблука, груші та винограду.
- Середні коньяки (6-10 років витримки) характеризуються більш насиченим смаком з нотами ванілі, горіхів та спецій.
- Витримані коньяки (понад 10 років) мають складний аромат з відтінками шоколаду, карамелі, сухофруктів і прянощів.
Культура Споживання
Коньяк "Молдова" можна споживати різними способами, але існують певні традиції, які допоможуть повною мірою насолодитися його смаком.
Температура подачі: Коньяк зазвичай подають при кімнатній температурі, близько 20-22°C. Надмірне охолодження може приглушити аромати напою, а надмірне нагрівання — випарувати важливі ароматичні сполуки.
Склянка: Для дегустації коньяку ідеально підходять келихи типу "сніфтер" або спеціальні коньячні келихи "тюльпан", які допомагають зосередити аромати напою.
Спосіб споживання: Коньяк найкраще споживати в чистому вигляді, маленькими ковтками, щоб повільно насолоджуватися його смаковими відтінками. Він також може бути основою для різних коктейлів, але справжні цінителі віддають перевагу чистому коньяку.
Поєднання з їжею: Коньяк "Молдова" добре поєднується з темним шоколадом, горіхами, фруктами, а також з сирами з виразним смаком. Його також можна подавати як дижестив після основного прийому їжі.
Цікаві Факти про Коньяк "Молдова"
Багаті традиції: Молдовські виробники коньяку пишаються своїми багатими традиціями та рецептурами, які передаються з покоління в покоління. Деякі бренди використовують оригінальні методи витримки та купажування, які залишаються незмінними десятиліттями.
Міжнародні нагороди: Коньяк "Молдова" неодноразово отримував високі оцінки на міжнародних конкурсах. Напій відзначають за його високу якість, автентичність і гармонійний смак, що є результатом злагодженої роботи майстрів винокурні.
Екологічність виробництва: Молдовські коньячні заводи дотримуються принципів екологічності та стійкості, використовуючи натуральну сировину і сучасні технології, які мінімізують вплив на довкілля.
Туризм та дегустації: Молдова активно розвиває винний туризм, і багато винокурень пропонують екскурсії та дегустації, де відвідувачі можуть дізнатися більше про процес виробництва коньяку, а також особисто спробувати різні види цього напою.
ДЖИН
Джин — це міцний алкогольний напій, відомий своїм виразним ароматом ялівцю. Він походить з Нідерландів, але найбільш асоціюється з Великобританією, де став невід'ємною частиною культурної спадщини та основою для багатьох класичних коктейлів. Джин відзначається своїм свіжим, трав'яним смаком і часто використовується як основа для таких напоїв, як джин-тонік, мартіні та багато інших. Давайте заглибимося в історію, процес виробництва, різновиди джину та культуру його споживання.
Історія Джину
Історія джину починається в Нідерландах у XVII столітті, де був створений напій під назвою "женева" (genever), що в перекладі означає "ялівець". Винахідником женеверу вважають лікаря Франциска Сільвіуса, який прагнув створити лікувальний засіб на основі дистильованого спирту з ялівцем та іншими травами. Напій швидко став популярним не лише як ліки, а й як звичайний алкогольний напій.
До Великобританії джин потрапив завдяки солдатам, які служили у Нідерландах і привезли новий напій додому. У XVIII столітті джин став надзвичайно популярним у Лондоні, особливо серед нижчих верств населення, через свою дешевизну та доступність. Проте "джинова епоха" призвела до серйозних соціальних проблем, відомих як "джинова лихоманка", що спонукало уряд до введення жорстких регуляцій щодо його виробництва та продажу.
Сьогодні джин знову на піку популярності, і сучасні виробники експериментують з різноманітними ботанічними добавками та методами виробництва, щоб створити нові унікальні смаки.
Виробництво Джину
Процес виробництва джину включає кілька ключових етапів: дистиляція, інфузія ботанічних інгредієнтів та витримка (якщо необхідно).
Дистиляція: Основа для джину — це нейтральний зерновий спирт, який проходить дистиляцію для очищення від домішок. Цей спирт має м'який смак і високу міцність, що робить його ідеальною основою для інфузії.
Інфузія ботанічних інгредієнтів: Основний інгредієнт джину — ягоди ялівцю, але до складу також можуть входити інші ботанічні компоненти, такі як коріандр, ангелика, цедра цитрусових, кардамон, кориця, імбир та інші трави і спеції. Всі ці інгредієнти додаються до спирту під час або після дистиляції, щоб надати напою характерний аромат і смак.
Методи інфузії: Існує кілька методів інфузії ботанічних інгредієнтів у джин:
- Метод мацерації: ботанічні компоненти настоюють у спирті перед дистиляцією, щоб витягти якомога більше ароматичних речовин.
- Метод дистиляції з паром: ботанічні компоненти розміщують у спеціальному кошику у дистиляційному апараті, через який проходить спиртовий пар, насичуючи його ароматами.
- Метод холодної інфузії: деякі інгредієнти додають вже після дистиляції для збереження їх свіжого аромату.
Витримка та обробка: Більшість джинів не потребують витримки, але деякі види можуть дозрівати в дубових бочках для додання більш насиченого смаку.
Види Джину
Існує кілька основних видів джину, кожен з яких має свої особливості.
Лондонський сухий джин (London Dry Gin): Це найпоширеніший тип джину, який відрізняється сухістю та виразним смаком ялівцю. Назва "Лондонський сухий" не означає, що джин виготовлений у Лондоні, а лише вказує на певний стиль виробництва.
Плімутський джин (Plymouth Gin): Виробляється виключно в місті Плімут, Англія. Відрізняється більш м'яким і землистим смаком, з меншою домінантою ялівцю порівняно з Лондонським сухим джином.
Старий Том джин (Old Tom Gin): Це солодший варіант джину, який був популярний у XIX столітті. Він має легкий, округлий смак і часто використовується в класичних коктейлях, таких як Том Коллінз.
Голландський джин (Genever): Це оригінальний тип джину, який виготовляється в Нідерландах та Бельгії. Genever має більш важкий і солодовий смак завдяки використанню дистильованого зернового спирту з підсмажених зерен.
Ароматизовані джини (Flavored Gin): Це джини, які мають додаткові аромати, такі як цитрусові, квіткові або ягідні. Вони можуть бути менш ялівцевими, але дуже популярні серед тих, хто шукає нові та цікаві смаки.
Способи Споживання Джину
Джин зазвичай вживають у коктейлях, але його також можна пити в чистому вигляді або з льодом. Найвідоміші коктейлі з джином включають:
Джин-тонік: Найпопулярніший коктейль, у якому джин поєднується з тоніком та льодом. Його часто прикрашають долькою лимона або лайма для додаткової свіжості.
Мартіні: Класичний коктейль, який складається з джину та сухого вермуту. Подається у коктейльному келиху, прикрашений оливкою або лимонною цедрою.
Негроні: Це міцний і гіркий коктейль, що складається з рівних частин джину, вермуту та Кампарі. Подається з льодом і прикрашається апельсиновою цедрою.
Том Коллінз: Легкий і освіжаючий коктейль з джину, лимонного соку, цукрового сиропу та содової. Подається у високому келиху з льодом.
Цікаві Факти про Джин
Англійський Напій Королів: Джин вважається "англійським напоєм", але його корені — голландські. Він набув популярності в Англії під час правління короля Вільгельма III Оранського.
"Мати всіх злиднів": У XVIII столітті джин у Великобританії отримав сумнозвісне прізвисько "мама всіх злиднів" через свою доступність та надмірне споживання, що призвело до соціальних проблем.
Модернізація джину: У сучасному світі джин переживає ренесанс завдяки крафтовим дистилеріям, які експериментують з різними ботанічними компонентами, створюючи унікальні смакові профілі.
Медичне походження: Перший джин був створений як лікарський засіб для лікування різних захворювань, таких як захворювання нирок та проблеми з травленням.
РОМ
Ром — це міцний алкогольний напій, який виготовляється шляхом дистиляції продуктів цукрової тростини, таких як тростинний сік або патока. Він асоціюється з теплими тропічними регіонами Карибського басейну, Південної Америки та інших частин світу, де вирощується цукрова тростина. Ром має багату історію, пов'язану з мореплавцями, піратами і колоніальною торгівлею, і сьогодні він займає почесне місце серед найбільш популярних спиртних напоїв світу.
Історія Рому
Історія рому починається ще у стародавні часи, коли люди вперше почали використовувати цукрову тростину для отримання солодкого соку. Однак, виробництво рому, яке ми знаємо сьогодні, розвинулося у Карибському басейні у XVII столітті. Ром був побічним продуктом цукрової промисловості, що стала основою економіки регіону. Відходи виробництва цукру, патока, піддавались ферментації і дистиляції, що давало міцний алкогольний напій — ром.
Ром швидко здобув популярність серед моряків і піратів. Він використовувався як валюта на рабовласницьких плантаціях, був важливою частиною трикутної торгівлі між Європою, Африкою та Америкою і став невід'ємною частиною раціону моряків британського флоту. У XVIII столітті ром також став популярним у колоніальній Америці, де його використовували як платіжний засіб.
З часом ром став асоціюватися з екзотикою та пригодами, і його популярність поширилася по всьому світу. Сьогодні ром виробляється в різних країнах, включаючи Ямайку, Барбадос, Кубу, Пуерто-Рико, Індію та Філіппіни.
Виробництво Рому
Процес виробництва рому включає кілька основних етапів: ферментацію, дистиляцію, витримку та змішування.
Ферментація: Основою для рому є цукрова тростина, з якої отримують сік або патоку. Ці інгредієнти змішуються з водою і дріжджами для початку процесу ферментації, в якому цукри перетворюються на алкоголь. Тривалість ферментації та тип дріжджів впливають на кінцевий смак рому.
Дистиляція: Після ферментації отриманий алкогольний розчин піддається дистиляції. Дистиляція може відбуватися у мідних кубах або у колонах, що визначає міцність і смаковий профіль напою. Дистиляція в кубах, як правило, дає важчий і більш насичений ром, тоді як колони використовуються для отримання легших, більш чистих спиртів.
Витримка: Ром зазвичай витримується в дубових бочках, які надають напою його характерний колір, смак і аромат. Витримка може тривати від кількох місяців до багатьох років. Бочки, в яких витримується ром, можуть бути новими або використовуватися раніше для витримки інших напоїв, таких як бурбон або херес, що додає додаткові смакові нотки.
Змішування: Після витримки ром часто змішують, щоб досягти певного смакового профілю. Майстер купажу може змішувати різні види рому, з різних витримок і дистиляційних апаратів, щоб створити унікальний кінцевий продукт.
Види Рому
Існує кілька основних видів рому, які відрізняються за кольором, смаком і методом виробництва:
Білий ром (White Rum): Легкий і прозорий ром, який зазвичай не має витримки або має дуже короткий період витримки в бочках. Він має м'який смак і часто використовується як основа для коктейлів.
Золотий ром (Gold Rum): Цей вид рому має світло-золотистий колір і середній смаковий профіль. Зазвичай він витримується у дубових бочках протягом короткого часу, що надає йому легку солодкість і деревні нотки.
Темний ром (Dark Rum): Темніший ром, який має більш насичений смак і часто довше витримується в бочках. Він може мати нотки карамелі, спецій, шоколаду і ванілі. Темний ром часто використовується у кулінарії та у важких коктейлях.
Спайс ром (Spiced Rum): Це ром, який ароматизується спеціями, такими як кориця, гвоздика, ваніль та інші. Спайс ром має яскравий і пряний смак, що робить його популярним вибором для змішаних напоїв.
Ром преміум-класу (Premium/Aged Rum): Це високоякісний ром, який довго витримується в бочках і має складний ароматичний профіль. Його часто вживають у чистому вигляді, як коньяк або віскі.
Культура Споживання Рому
Ром — це надзвичайно універсальний напій, який можна споживати в різних формах:
У чистому вигляді: Витримані та преміум сорти рому найкраще вживати в чистому вигляді, щоб оцінити всю глибину смаку та аромату. Ром подають у склянках типу "тюльпан" або "рокс", іноді з додаванням льоду.
Коктейлі: Ром є основою для багатьох популярних коктейлів, таких як:
- Мохіто: Свіжий коктейль з білого рому, лайма, м'яти, цукру і содової.
- Піна Колада: Тропічний коктейль з рому, кокосового молока та ананасового соку.
- Куба Лібре: Простий коктейль з рому, коли і лайма.
- Дайкірі: Класичний коктейль з білого рому, лаймового соку і цукрового сиропу.
Кулінарія: Ром часто використовується в кулінарії для приготування десертів, маринадів та соусів. Його додають у випічку, фламбування фруктів, а також для ароматизації морозива.
Цікаві Факти про Ром
Піратський Напій: Ром тісно асоціюється з піратами та моряками. Пірати цінували ром за його міцність і доступність, а моряки отримували добову порцію рому як частину раціону.
Витримка в тропіках: Завдяки теплому клімату, ром витримується швидше у тропічних регіонах. Високі температури сприяють активнішій взаємодії рому з деревиною бочок, що надає напою багатший смак за коротший час.
Ромова економіка: В історії ром відігравав важливу роль у міжнародній торгівлі і навіть використовувався як валюта в деяких колоніях.
Преміальні сорти: Сучасний ринок рому має багато преміальних сортів, деякі з яких витримуються понад 20 років і продаються за високими цінами. Такі сорти часто порівнюють з найкращими коньяками та віскі.
Історія Джину
Історія джину починається в Нідерландах у XVII столітті, де був створений напій під назвою "женева" (genever), що в перекладі означає "ялівець". Винахідником женеверу вважають лікаря Франциска Сільвіуса, який прагнув створити лікувальний засіб на основі дистильованого спирту з ялівцем та іншими травами. Напій швидко став популярним не лише як ліки, а й як звичайний алкогольний напій.
До Великобританії джин потрапив завдяки солдатам, які служили у Нідерландах і привезли новий напій додому. У XVIII столітті джин став надзвичайно популярним у Лондоні, особливо серед нижчих верств населення, через свою дешевизну та доступність. Проте "джинова епоха" призвела до серйозних соціальних проблем, відомих як "джинова лихоманка", що спонукало уряд до введення жорстких регуляцій щодо його виробництва та продажу.
Сьогодні джин знову на піку популярності, і сучасні виробники експериментують з різноманітними ботанічними добавками та методами виробництва, щоб створити нові унікальні смаки.
Виробництво Джину
Процес виробництва джину включає кілька ключових етапів: дистиляція, інфузія ботанічних інгредієнтів та витримка (якщо необхідно).
Дистиляція: Основа для джину — це нейтральний зерновий спирт, який проходить дистиляцію для очищення від домішок. Цей спирт має м'який смак і високу міцність, що робить його ідеальною основою для інфузії.
Інфузія ботанічних інгредієнтів: Основний інгредієнт джину — ягоди ялівцю, але до складу також можуть входити інші ботанічні компоненти, такі як коріандр, ангелика, цедра цитрусових, кардамон, кориця, імбир та інші трави і спеції. Всі ці інгредієнти додаються до спирту під час або після дистиляції, щоб надати напою характерний аромат і смак.
Методи інфузії: Існує кілька методів інфузії ботанічних інгредієнтів у джин:
- Метод мацерації: ботанічні компоненти настоюють у спирті перед дистиляцією, щоб витягти якомога більше ароматичних речовин.
- Метод дистиляції з паром: ботанічні компоненти розміщують у спеціальному кошику у дистиляційному апараті, через який проходить спиртовий пар, насичуючи його ароматами.
- Метод холодної інфузії: деякі інгредієнти додають вже після дистиляції для збереження їх свіжого аромату.
Витримка та обробка: Більшість джинів не потребують витримки, але деякі види можуть дозрівати в дубових бочках для додання більш насиченого смаку.
Види Джину
Існує кілька основних видів джину, кожен з яких має свої особливості.
Лондонський сухий джин (London Dry Gin): Це найпоширеніший тип джину, який відрізняється сухістю та виразним смаком ялівцю. Назва "Лондонський сухий" не означає, що джин виготовлений у Лондоні, а лише вказує на певний стиль виробництва.
Плімутський джин (Plymouth Gin): Виробляється виключно в місті Плімут, Англія. Відрізняється більш м'яким і землистим смаком, з меншою домінантою ялівцю порівняно з Лондонським сухим джином.
Старий Том джин (Old Tom Gin): Це солодший варіант джину, який був популярний у XIX столітті. Він має легкий, округлий смак і часто використовується в класичних коктейлях, таких як Том Коллінз.
Голландський джин (Genever): Це оригінальний тип джину, який виготовляється в Нідерландах та Бельгії. Genever має більш важкий і солодовий смак завдяки використанню дистильованого зернового спирту з підсмажених зерен.
Ароматизовані джини (Flavored Gin): Це джини, які мають додаткові аромати, такі як цитрусові, квіткові або ягідні. Вони можуть бути менш ялівцевими, але дуже популярні серед тих, хто шукає нові та цікаві смаки.
Способи Споживання Джину
Джин зазвичай вживають у коктейлях, але його також можна пити в чистому вигляді або з льодом. Найвідоміші коктейлі з джином включають:
Джин-тонік: Найпопулярніший коктейль, у якому джин поєднується з тоніком та льодом. Його часто прикрашають долькою лимона або лайма для додаткової свіжості.
Мартіні: Класичний коктейль, який складається з джину та сухого вермуту. Подається у коктейльному келиху, прикрашений оливкою або лимонною цедрою.
Негроні: Це міцний і гіркий коктейль, що складається з рівних частин джину, вермуту та Кампарі. Подається з льодом і прикрашається апельсиновою цедрою.
Том Коллінз: Легкий і освіжаючий коктейль з джину, лимонного соку, цукрового сиропу та содової. Подається у високому келиху з льодом.
Цікаві Факти про Джин
Англійський Напій Королів: Джин вважається "англійським напоєм", але його корені — голландські. Він набув популярності в Англії під час правління короля Вільгельма III Оранського.
"Мати всіх злиднів": У XVIII столітті джин у Великобританії отримав сумнозвісне прізвисько "мама всіх злиднів" через свою доступність та надмірне споживання, що призвело до соціальних проблем.
Модернізація джину: У сучасному світі джин переживає ренесанс завдяки крафтовим дистилеріям, які експериментують з різними ботанічними компонентами, створюючи унікальні смакові профілі.
Медичне походження: Перший джин був створений як лікарський засіб для лікування різних захворювань, таких як захворювання нирок та проблеми з травленням.
СПИРТ
Наші переваги
Чому така низька ціна?
Ми продаємо алкоголь за оптовими цінами та поставляємо у промисловій упаковці, як це робиться для барів і ресторанів. Завдяки цьому, наші ціни завжди залишаються на найнижчому рівні
Який ступінь очищення?
Пшенична горілка піддається ретельній перегонці, що видаляє небажані домішки та зберігає натуральний смак пшениці. Вона має м’який, чистий аромат і смак, що ідеально підходить для поціновувачів якості. У нашому асортименті також є інші алкогольні напої, що збагачують вибір і задовольняють різні вподобання.
З якої сировини виготовляють напої ?
Головний компонент пшеничної горілки — натуральна пшениця. У її складі виключно компоненти природного походження, що забезпечують чистий смак і високу якість. Також у нас є інші напої, виготовлені з натуральних інгредієнтів.
Технологія виробництва
Виробництво пшеничної горілки з добірної натуральної пшениці. Ретельна перегонка в мідних аламбіках для чистоти смаку. Витримка в спеціальних резервуарах для збереження м’якості. Змішування різних партій для досягнення ідеального балансу смаку.
Відгуки клієнтів
Доставка і оплата
Інтернет-магазин алкоголю "Пшенична" відправляє замовлення по всій території України. Працює доставка на відділення Нової Пошти. Терміни доставки уточнюйте у менеджера інтернет-магазину при оформленні замовлення. Відправлення здійснюється у з понеділка по субботу, неділя – вихідний.
При відправці Новою Поштою клієнт може скористатися послугою післяплати. Приймається оплата на банківську карту (поповнення через термінал, банківський переказ).
Купуйте харчову продукцію в інтернет-магазині "Пшенична" – ми гарантуємо високу якість та швидку доставку!
Якість
Ми відповідально ставимось до всіх процесів виготовлення продукції, тому маємо відповідні сертифікати якості. Вся наша продукція виготовлена виключно з сертифікованої сировини з дотримання технологій виробництва.
Працюємо
Пн. – Cб. с 9-00 до 19-00
Нд. – Вихідний
Якщо у Вас є ще питання,
зателефонуйте нам та наш менеджер проконсультує Вас.